Поки Боран спав, Сила повиганяла на волю усіх його голубів. Коли той проснувся, був дуже обурений. Сила сама зізналася, вона його провокує: "Ти тримаєш їх тут силою, вони полетіли, а я дивилася їм у слід". Дядько і тітка Сили обговорюють спадок. Саме дзвонить Сила тітці, просить її приїхати. Та не хоче, але не відмовляє. Під вечір голуби повертаються - "Тут їхній дім, якщо їх відпустити, вони повернуться" - "Курячий мозок!" - Боран і Сила. Приїжджає Борхан. Він висказує Силі, все що думав і від'їжджає: "Твоє місце тут, у тебе нема дому в Стамбулі". Сила реве від горя, вона закривається в кімнаті і просить Борана побути самою.

Боран від'їждажє в місто, а Сила наковталася таблеток. Служниця довго не могла достукатися до Сили і викликала Борана. Той виламав двері. Сила вже була непритомною. Чоловік відвіз її до лікарні, де їй промили шлунок. Силу перевозять додому. Її приходить провідати мати. Боран згадує загибель якоїсь іншої дівчини, мабуть, своєї коханої... Боран купив Силі на базарі милу синю сукню. А Сила знайшла котя і з ним розмовляє, каже: "Ти теж загубився?". Кошеня було хворим, на ранок воно померло.

Продовження спогадів Борана: він намагається застрелитися, але його кінь заплакав... Про це він розповідає Силі. Та цікавиться причиною самогубства. Він не розповідає.

До Сили приїжджає Емре. Вона вже наче і не хоче з ним розмовляти, пояснює, тому що вона вже не та, і вона вже тут, пора б її забути. Емре розказує, що весь спадок батько залишив їй. Сила плаче, вона й гадки немає, як батьки її любили.  Емре всіляко вмовляє її поїхати. Сила розказує йому про звичаї. Боран, який за цим спостерігав, не витримує і йде до них. Між чоловіками розпочинається сварка. Емре уходить. Перепадає й Силі. Та всіляко провокує Борана. Боран наказує подбати, щоб Емре поїхав з міста.

У Азада з Нарін щось не ладиться. Нарін захворіла. Теща приїхала в будинок чоловіка і хоче її забрати. 12-річна дочка Джеліля, повертаючись зі школи з однокласником потрапила на очі батька. Той злий її привів додому, мати ледь її врятувала. Батько забороняє дочці Ділян ходити до школи. Джеміль випроваджує Азада жити до тестя, каже, що йому там буде краще. А після цього рве всі книжки дочки, яка надто багато вчиться. "Жінка у сім'ї - тінь чоловіка". Прийшов додому навіть учитель Ділян, запропонував вирішити питання з оплатою навчання, але батько категорично проти. Під вечір Ділян десь зникає. Матір докоряє батьку за сварку. Мати клянеться, що знайде Ділян і більше не дозволить її гнобити.

Емре сидить у кафешці і розмовляє по телефоу з прокурором про долю Сили. Приходить Боран, перериває розмову, розповідає про те, що все місто навколо належить його роду. І родичі вб'ють того і оком не моргнуть.

Сила розмовляє з Нарін. Та дещо м'якше пояснює Силі традиції. Нарін промовилася про Єзду - колишню дружину Борана, у яких було величезне кохання. Сім'ї Єзди і Борана ворогували між собою. Але ніхто не посмів завадити їхньому весіллю. Сила для себе багато чого відкрила. Далі, продовжувала Нарін, батьки Борана докоряли тому, що у них не було дітей, та пропонували взяти другу дружину. Це почула Єзда. Дівчила почувалася все більш пригніченою і врешті-решт стрибнула в урвище на очах у Борана. Відтоді Боран нікого не кохав. Це було рівно два роки тому. А квіти, які були у Борана при першій зустрічі з Силою, він віз на місце гибелі Єзди. Боран поклявся, що ніколи нікого не назве своєю дружиною.

Силі вдається дозворнитися до Емре. Той уже в Стамбулі, його наче примусово посадили на літак. Вона каже йому не приїжджати, вона сама передзвонить.

Сила пропонує Борану прогулятися. Вони ідуть. Прогулюючись, Сила випитує Борана про його життя, освіту (він вчився в Анкірі на технічному факультеті, але не довчився). Підходячи до дому, вони натрапили на Ділян. Та все їм розказала. Батьки саме йдуть до них... Батько боїться за свій престиж.