Джехан помер. Плаче Зінар, Ділявер, потай Фіруз. Плачуть Умню і Есма. Керсар.

Зібрання старійшин. Піднімають питання стосовно скасування вирока Бораном іншому чоловіку.

Бедар сниться страшний сон, що Силу забирають у неї на очах.

Умню розказує Джехану на його могилі про їхні стосунки. Каже, що її віддали заміж ще зовсім юною, прожили 15 років разом. Він сильно ревнував, злився, кричав, але вона все терпіла, бо вірила, що він її любить. Здалеку підходить і слухає це все Есма. Далі свою промову Джехану веде Есма. Збирається поїхати з Мардіни.

Керсар, підслухавши промову Сили, ділиться Фірузу, що невістка дуже його кохає. Проте той збирається з цим покінчити. Каже це треба зробити за місяць до суду  над Бораном, спочатку втратимо Силу, потім - Борана.

В день суда Фіруз і Керсар замишляють виконання вироку. Для цього Силі забороняють виходити з будинку, Айше кудись відправили, Абая - теж. Потім прислали за Силою машину, нібито відвезти її на суд. По дорозі Сила проїзжає мимо Бедар, у тієї стається дежавю. Силі дають зрозуміти, що вони їдуть не в суд і забирають телефон. Бедар і Нарін прийшли до Керсар порадіти за Борана. Керср каже, що сила вдома, а ті її бачили в дориозі... Не знайшовши Силу вдома, Керсар влаштовує спектакль, наче Сила втекла.

Суд виправдовує Борана і залишає його під вартою. Чи не під вартою... Боран уже вдома, Керсар його зустрічає першою.